Науково-методична робота
Методична робота в коледжі є складовою частиною навчально-виховного процесу і одним з основних видів діяльності керівників відділень та викладацького складу. Основною метою діяльності є підвищення професійної майстерності та творчого потенціалу викладачів, розвиток інноваційної діяльності педагогічного колективу. Координатором методичної роботи коледжу є методист.
Основними напрямками методичної роботи є:
· надання методичних консультацій викладачам, студентам, працівникам інших закладів освіти;· спрямування і координація роботи циклових комісій коледжу;· участь в роботі засідань обласних, регіональних методичних об’єднань педагогічних працівників;· розробка, апробація та впровадження освітніх технологій, інноваційних методик у навчально-виховний процес;· створення комплексу методичного забезпечення навчальних дисциплін;· розробка й впровадження в практику роботи циклових комісій методичних рекомендацій, положень щодо вдосконалення науково-методичної роботи, професійної підготовки майбутніх фахівців;· сприяння розвитку творчого потенціалу кожного викладача, створення організаційних умов для безперервного фахового підвищення кваліфікації педагогів;· вивчення й узагальнення позитивного педагогічного досвіду викладачів коледжу, педагогічних працівників інших закладів освіти, ознайомлення педагогів з цим досвідом та його впровадженням;· залучення викладачів та студентів до навчально-методичної, науково-дослідної роботи;· організація виставок педагогічних досягнень викладачів, новинок психолого-педагогічної, методичної літератури, періодичної преси;· робота з молодими за досвідом викладачами;· допомога в підготовці викладачів до атестації.
Основними формами методичної роботи в коледжі є:
· засідання методичної ради коледжу;· засідання циклових комісій;· науково-методичні конференції;· проблемні семінари, семінари-практикуми;· методичні консультації;· тижні циклових комісій;· відкриті заняття; · засідання «Школи молодого викладача»;· робота семінару «Школа педагогічної майстерності»;· розробка і вдосконалення комплексів навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін;· створення навчально-методичних матеріалів;· виставки педагогічних досягнень викладачів.
Науково-методичні конференції, проблемні семінари, семінари-практикуми; розглядають питання наукової організації праці викладацького складу, впровадження нових методів і засобів навчання:
· Компетентнісний підхід до організації навчання та формування в молоді ключових компетентностей.· Нові стандарти освіти в Україні.· Створення електронних освітніх ресурсів як інноваційний метод викладання.· Створення та ефективне використання навчально-методичних матеріалів як необхідна складова професійної компетентності викладача.
Методична робота спонукає кожного викладача до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.Основною метою діяльності методичного кабінету є створення інформаційно-методичної бази для викладачів, удосконалення їхньої професійної кваліфікації та самоосвіти.
З метою проведення навчальної та методичної діяльності, підвищення професійної майстерності, впровадження досягнень педагогічної науки, ефективності застосування сучасних форм, методів та засобів навчання в коледжі створено 5 циклових комісій та методичну раду.
Методична рада коледжуПоложення про методичну раду
Методична робота циклових комісій
Керівництво роботою циклових комісій здійснюють голови комісій, які обираються з найбільш компетентних викладачів. Керівники закладу є членами циклових комісій відповідно до профілю їх викладацької діяльності. План роботи циклових комісій розробляється на навчальний рік за результатами попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків професійної компетентності педагогічних працівників і є складовою річного плану науково-методичної роботи коледжу на рік.Тижні циклових комісій проводяться відповідно до плану роботи з метою вдосконалення науково-методичного рівня педагогічної майстерності викладачів, обміну педагогічним досвідом, забезпечення належних умов для розвитку інтелектуальних здібностей, творчої активності студентів.
Рейтинг предметно-циклових комісій та викладачів
Науково-методична проблема
Науково-методична робота
План роботи на 2024-2025 навчальний рік
Стратегія розвитку коледжу на 2024-2027 рокиПлан науково-методичної та навчальної роботи коледжуПлан роботи відділення механічної інженеріїПлан роботи відділення металургіїПлан роботи відділення електричної інженеріїПлан роботи педагогічної ради коледжуПлан виховної роботиПлан роботи методичної ради коледжуПлан роботи роботи Центру моніторингу та забезпечення якості освітиПлан роботи атестаційної комісіїІндивідуальні плани роботи викладачів
Моніторинг якості освіти
Моніторинг якості освіти — це система послідовних і cистематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.
Моніторинг проводиться відповідно до таких принципів:
● систематичності та системності;● доцільності;● прозорості моніторингових процедур та відкритості;● безпеки персональних даних;● об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;● відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та проведенні моніторингу.● відповідно до законів України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», ● Положення про центр експертизи та моніторингу якості освіти ВСП «Нікопольський фаховий коледж Українського державного університету науки і технологій», ● інших нормативних документів.
Результати моніторингу
2022-2023 навчальний рік ❯ 2023-2024 навчальний рік ❯
Результати опитування 2023-2024 навчальний рік ❯
Атестація педагогічних працівників
Атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання.Порядок атестації педагогічних працівників регулює Положення про атестацію педагогічних працівників.З 1 вересня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 9 вересня 2022 року № 805 (далі – Наказ № 805), разом з яким відповідно набрало чинності і Положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Положення № 805), яке затверджено цим наказом.З набранням чинності Наказу № 805, згідно з його пункту 2, втратив чинність наказ МОН від 6 жовтня 2010 року № 930, а відповідно втратило чинність і Типове положення про атестацію педагогічних працівників, яке було затверджене цим наказом (далі – Типове положення № 930).Подання педагогічними працівниками документів та матеріалів здійснюється в телеграм канал коледжу "Атестація ВСП НФК УДУНТ" або особисто. (Увага! Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників кожен документ подається окремим файлом у форматі PDF).Положення про атестацію педагогічних працівників
(дивитись більш детальну інформацію)
Педагогічний досвід
У методичному кабінеті щорічно узагальнюється педагогічний досвід викладачів.
НАШІ ДОСЯГНЕННЯ
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Положення про підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться в міжатестаційний період відповідно до законодавства і є необхідною умовою атестації.Загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації визначається сумарно за останні 5 років перед атестацією та незалежно від суб’єкта підвищення кваліфікації, виду, форми чи напряму, за якими педагогічний працівник пройшов підвищення кваліфікації.Мінімальний загальний обсяг (загальна тривалість) підвищення кваліфікації педагогічних працівників (крім педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти), необхідний їм для проходження атестації, становить не менше ніж 120 годин або 4 кредити ЄКТС упродовж п’яти років.
● Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень фаховий молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), молодший бакалавр, бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст).● Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень молодший бакалавр (освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), бакалавр чи магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж три роки.● Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень бакалавр, магістр (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст) (для працівників закладів дошкільної освіти також освітньо-професійний ступінь фаховий молодший бакалавр або ступінь вищої освіти молодший бакалавр (освітньо- кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж п’ять років.● Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється педагогічному працівникові, який має освітній рівень магістр (освітньо- кваліфікаційний рівень спеціаліст), стаж роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж сім років.
Педагогічному працівнику, який має освітньо-науковий/освітньо-творчий, науковий ступінь, за результатами атестації без дотримання послідовності на присвоєння може бути присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», за умови наявності в нього стажу роботи на посадах педагогічних працівників не менше ніж один рік.
Особи, які не мають педагогічної освіти, але мають стаж роботи в одній із галузей економіки (крім освітньої) та працюють на посадах педагогічних працівників, атестуються як педагогічні працівники без дотримання послідовності на присвоєння кваліфікаційної категорії:● «спеціаліст другої категорії» за наявності не менше двох років стажу роботи;● «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років;● «спеціаліст вищої категорії» – не менше семи років.
Курси підвищення кваліфікації викладачівОсновні:● Дніпровський обласний інститут післядипломної освіти ● Івано-франківський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників https://www.ippo.if.ua● Інститут післядипломної педагогічної освіти м. Києва https://ippo.kubg.edu.ua● Інститут післядипломної освіти● Київського національного університету імені Т. Шевченка http://www.ipe.knu.ua● Інститут післядипломної освіти● Національного Технічного Університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” http://ipo.kpi.ua● Національний Університет «Запорізька політехніка» https://zp.edu.ua● Запорізький Національний Університет http://sites.znu.edu.ua/cpo/● Сумський Державний Педагогічний Університет імені А.С. Макаренка http://surl.li/fbcydДопоміжні:● Академія цифрового розвитку http://surl.li/jhgs● ТОВ «На урок» https://naurok.com.ua● Національна освітня платформа “Всеосвіта” https://vseosvita.ua● Академія інноваційного розвитку освіти http://surl.li/hviap● Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти http://surl.li/lxjjh● Платформа Prometheus https://prometheus.org.ua● Освітня платформа AtomsHub https://hub.atoms.com.ua
Творчо-пошукова та науково-дослідницька робота студентів
Положення про творчо-пошукову та науково-дослідницьку роботу студентівПоложення про Раду з науково-творчої та науково-дослідницької роботи студентів та молодих учених
Сучасний викладач - фахівець не тільки сам стає дослідником, а й організовує дослідницьку діяльність студентів. Це допомагає забезпечити активну пізнавальну діяльність студентів, залучати до пошуку розв'язання складних, проблемних питань, актуалізуючи знання, виробляючи навички аналізу, уміння абстрагувати, узагальнювати, робити висновки.Готуючи, організовуючи й проводячи дослідницьку діяльність студентів, викладач стимулює творчу активність, емоційне сприйняття студентів, залучає їх до наукової роботи, навчає самостійно знаходити нестандартні розв'язання.Тому в навчальному закладу особливу увагу слід приділяти прийомам організації дослідницької діяльності студентів.Дослідницька діяльність — вища форма самоосвітньої діяльності студентів. Формування науково-дослідницьких умінь студентів — процес складний і довготривалий; не виникає на порожньому місці й не розвивається сам по собі. Викладач поступово й методично формує дослідницькі навички, здійснює контроль за виконанням студентами дослідницьких робіт, проводить консультації.Система занять із дослідної діяльності складається з трьох етапів, які забезпечують рух студентів від рівня до рівня.І (підготовчий) етап починається з 1 курсу. Студенти знайомляться з таким поняттям, як наукова організація навчальної праці, запроваджується поняття алгоритмізації навчання, поглиблюються знання про план (простий, складний, цитатний, питальний).На 2 курсі студенти навчаються складати конспекти різних видів, формують уміння працювати з довідковою, критичною, науковою літературою.ІІ (методологічний) етап реалізується НА 3-4 КУРСІ. На цьому етапі студенти збагачують свій понятійний апарат науковими термінами:дослідження, його види, об'єкт, предмет, мета, завдання, засоби дослідження, гіпотеза.ІІІ (практичний) етап охоплює 3-4 курси, але повне його втілення відбувається саме на 4 курсі, коли студент самостійно вибирає й формулює тему, визначає зони дослідження, планує і реалізує методи дослідження, описує хід роботи, робить висновки.